Лекція 3
Моє поваження, панове
добродії!
Лекція 3. Тлумачення природного права, яке випливає із
Дев’яти заповідей блаженств.
У книзі «Духовне увідповідальнення за філософсько-правовий промисел» (Львів, 2021 на стор. 111-113) мені уже приходилося згадувати, що існує три групи законів. Це природні закони, за якими функціонує світ і закони, за якими живе людина: закони Старого завіту, закони Нового завіту. Із першої групи законів (творення світу, закони, що утримують і розвивають Всесвіт) людина для себе формує ордологічні норми. Тобто спостерігаючи дію Всесвітніх законів, людина виводить для себе прості моральні норми, які стосуються дій людини. Це ордологічні природні норми, приписи, закони. Старий завіт репрезентує Десять заповідей Божих, з яких для людини випливають душевні норми. Ці норми потрібні людині для земного життя і формують почуття, душу, почуттєве й екзистенціальне право. Думку людини формує дух, духовне, трансцендентальне право. Тобто, здійснюючи тлумачення (герменевтику) природного права наголошуємо на його трьохджерельності: закони Всесвіту, закони душі, закони духу.
В
даному випадку ми досліджуватимемо закони духу, які формують третю групу
природного (духовного) права і випливають із Дев’яти заповідей блаженств. Це
навіть буде дослідженням надприродних законів.
Наскрізною думкою
заповідей блаженств є хибність закріпленої в суспільстві ієрархії цінностей.
Бог надає перевагу особам, приреченим громадською думкою на зневагу й
відкинення. Несення на собі образу Божого вимагає мужності, відваги в
протистоянні стереотипам нав’язуваним світом. Блаженними, тобто обдарованими
благами (всім, чого потребує людина в житті, що відповідає її бажанням і мріям,
визначає позитивну сторону життя, протистоїть злу). Це здорові життєві засади
(архієп. Ігор Ісіченко, 2013р.)
Можемо зробити
висновок, що із Дев’яти заповідей блаженств випливають такі трансценденталії,
які стають основою формування блаженного, трансцендентального, духовного права.
Ці блаженні норми у земному житті, не є прямої дії. Часто на ці
норми суспільство не звертає уваги, ними нехтують, а людей, що сповідують їх,
вважають дивакуватими (це в кращому випадку), дивуючись, що вони не вміють
«повноцінно» жити у матеріальному світі. Іншими словами, такі люди живуть своїм
блаженним (найбільш щасливим) правом, що є онтологічною вимогою. Що таке благо,
блаженний?
Тільки один Бог
благий. Єдиний критерій блага – Божа воля. Благою справою є слухати Господа.
Ті, що не слухають – відпали від Бога, стали «негідні» і злі. Відсутність у
людини справжньої благосні буде особливо помітним при настанні останніх днів
цього світу. Блаженство нерозривно пов’язане з Царством Божим (Біблійна енциклопедія
Брокгауза, 1999р). Стати блаженним у земному житті образу Божому не вдається.
Це може відбутися у позаземному житті, але треба виконувати певні умови.
Існує дев’ять
основних трансценденталій, умов блаженства. Це: бідність духом, плач від
гріхів, лагідність, голодність і спраглість правди, милостивість, чистота
серцем, миротворчість, гнаність за правду, переслідуваність за віру. Цих
трансценденталій можна в певній мірі досягнути у земному житті. При допомозі
ближніх людей, суспільства, держави людина може отримувати втіхи від життя,
задоволення, радість, розваги. Але якщо
цього неможливо отримати, то розчаруватись не потрібно, оскільки нагорода буде
на небесах, що є важливішим. Це буде вічна радість. Для того, щоб висвітлити як
досягнути таких результатів, буде присвячена окрема лекція.
Дякую. До нових зустрічей. Добра і наснаги Вам. Усіляких гараздів.