Лекція 6
Моє поваження, панове добродії!
Лекція
6. Необхідність позитивного права в державі.
Людина - це надприродна особа , але
певний час вона повинна жити в земних умовах і виконувати одночасно імперативи
невидимої і надземної видимої земної влади. Надземні умови життя мають духовний
вимір, а земні умови - духовний і матеріальний
виміри. Матеріальне життя людини має властивість набувати сервісу зла,
що є підступним, антидуховним і провокативним для надприродної особи. Для одуховлення
матеріального сервісу членам суспільства виникає необхідність отримувати
видимі, земні імперативи, які повинні бути онтологічними.
Щоб суспільство перебувало у духовних
онтологічних вимірах, у стані метафізичного добра, потрібно налагодити
відповідний режим земного життя. Цей земний режим зводиться до двох основних
чинників, які є органічними, невід'ємними : зовнішній спокій і матеріальний добробут.
Хто встановлює такий органічний режим? Звичайно, що самі члени суспільства, зокрема
окрема група талановитих, обдарованих людей, які утворюють земну владу.
Життєдіяльний режим влада забезпечує спланованими нормами-законами. Тоді перед
людиною появляються два види норм: природно-надприродні ( надземні) і суспільні
( земні). Осмислення перших і других норм породжує відповідно природне і
позитивне право. Позитивне право випливає із волі владних осіб, які
забезпечуюють земний режим, формують імперативи від такої інституції як
держава.
Перед надприродною людиною, її життям в
земних умовах поставлені метаантропологічні
завдання: ордологічні, екзистенціальні, трансцендентальні. Комплексне
виконання цих онтологічних завдань стосується природно-надприродного і
позитивного, надземного і земного права. Людина зобов'язана виконувати їх в
повному об'ємі. Із такими завданнями людина сама справитися не може. Тому на
допомогу приходять церковні та державні інституції, їхні нормативно-правові
акти, усні нарративи.
Зауважимо, що метаантропологічне
розуміння вміщає у собі елементи різноманітних концепцій виникнення держави:
богословська, патріархальна, договірна, психологічна, теорія насильства,
органічна, матеріалістична (класова), космічна, технократична і т.д. Знання,
відомості про причини походження держави постійно доповнюються новими теоріями,
зокрема метаантропологічною. Тому,
вважаємо, що заслуговуюють уваги такі
теорії: богословська, органічна і
метаантропологічна. Ми розглянемо останню з них, яка в деякій мірі містить
перші дві теорії.
У метаантропологічній
теорії видимим елементом є
ордологічний елемент появи держави. Ідеться про соціальну, побутову,
повсякденну сферу життя людини з метою підтримання порядку біологічного життя
людського організму. Чинне законодавство, (а звідси й позитивне право) більше
регламентує ордологічну сферу життя
людини, де важливим є її дії. Ордологічні правопорушення регламентуються не
тільки позитивним правом, а й природним. Однак держава практично не звертає
увагу на те, чи людина сповідує природне право . чи ні. Для неї головне, щоб
дії людини виконувалися згідно вимог чинного законодавства, тобто позитивного
права. Такі вимоги є потрібними. але їх є недостатньо , оскільки не завжди враховуються
антропологічні фактори, внутрішні імперативи порушника. Ці імперативи позитивне
право не регулює. людина повинна сама про це подбати. В цілому позитивне право
скероване на формування ордологічної міри поведінки людини.
Органічним в людини є екзистенціальна сфера життя, але позитивне право на нього впливу не
має. Зокрема, держава своїми законами не
може заставити одну людину полюбити
іншу. В деяких випадках своїми законами вона може створити умови для появи
такої любові. Це відображатиме частковий
зміст позитивного права, тобто у позитивному праві є щось душевне, людське, але
його потрібно пізнати за допомогою герменевтики.
Не слід заперечувати, про створення
рятівної, доброчинної державної іонізації
правової екзистенції людини. Але це
повинно здійснюватися позитивне право з великою природною точністю. Тут можна
вести мову про духовну енергію держави,
енергію добра, яка збігається з існуючою природною енергією суспільства.
Позитивно-правову енергію народ отримує від держави синергетично, а не разово у
вигляді подачок, наприклад відомої "гречки" на виборах. Адже
екзистенція людини, її душа відчувають чинне законодасвство щиро прийняте для
народу чи ні, чи цей моральний імператив держави постійний , чи разовий що
визначатиме органічність позитивного права.
Ведучим ( хоча й невидимим) компонентом
метаантропологічної теорії походження держави є дія трансцендентальної сфери життя людини. Тобто, держава своїм позитивним правом повинна допомагати бачити світло у темряві і
йти до нього. Із темряви світло для кожної людини засяє тоді, коли виконучи
норми позитивного права, людина виконуватиме й норми природного та
надприродного права. Сприяння держави виконувати людиною духовні запити подібні
до того , як бджоли збирають нектар з квітів, так і людина потроху набуває
духовної енергії, органічної сили для позатілесного життя . Можна сказати, що
трансцендентальна сфера формує духовну енергію держави.
Отже, позитивне право повинно існувати в державі. Правильно сформоване позитивне право, яке не суперечить природному й надприродному праву, лікує суспільство, допомагає встановлювати правду, справедливість.
Дякую. До нових зустрічей. Добра і наснаги Вам. Усіляких гараздів.